“Авангард” з Джекі Чаном: Пенсіонерам тут не місце

“Авангард” з Джекі Чаном: Пенсіонерам тут не місце

Кадр з фільму “Авангард”
Фото з відкритих джерел

Те, що могло стати черговою феєричною появою Джекі Чана, стало зрештою пекельною сумішшю Боллівуду, китайського культурного коду і пародії на самого Джекі Чана.

В першу чергу, треба бути з собою максимально чесним. На фільм “Авангард” захочеться піти тільки заради видатного Джекі Чана. Не будь його імені та обличчя на постері, цей фільм з імовірністю в 99% пройшов би “повз касу”. І навіть в період пандемії, коли вибір звужений до максимуму, глядач все одно може переглянути щось вже перевірене, наприклад, від американців.

“Авангард” насправді – це не просто фільм, де є Джекі Чан. Це плід багаторічної співпраці і знайомства Джекі Чана з режисером, сценаристом, продюсером і каскадером Стенлі Тонгом. Більш того, саме завдяки Тонгу, Голлівуд заговорив про Чана після фільму “Поліцейська історія 3: Суперполіцейський”. Їхня плідна співпраця після продовжилася в стрічках “Бійка в Бронксі” і “Перший удар”. Але про це мало хто знає на українських теренах. Ми знаємо більше про фільми без участі Тонга, але з актором у головних ролях – “Година пік”, “Обладунки Бога”, “Хто я?”, “Шанхайський полудень”, “Навколо світу за 80 днів”, “Смокінг” і безліч інших. А що вже говорити про мультсеріал “Пригоди Джекі Чана” – на ньому виросло ціле покоління, що біжить дивитися телевізор після школи.

Актор став дійсно іконою. Для одних існував суворий Брюс Лі, для інших – комічний улюбленець Фортуни і професійний майстер східних бойових мистецтв Джекі Чан. Саме він перетворював всі картини зі своєю участю на  експеримент “а що, як…”. Що, як у бійці використовувати підручні засоби. Що, як самостійно виконати цей неймовірно небезпечний трюк. А що, як вираз обличчя героя після перемоги над злом не буде виглядати пафосно, а навпаки – смішно. Побачивши постер “Авангарду” з обличчям Чана по центру сподіваєшся на ще один дивовижний експеримент. Але як виявилося, пенсіонерам пора вже на заслужений відпочинок. А молоді на тлі видатного виглядають лише як наслідувачі.

За сюжетом, у Лондоні відбувається святкування Китайського Нового року. Безтурботно вулицями прогулюється бізнесмен зі своєю дружиною. Раптово їх викрадають люди арабської зовнішності, стверджуючи, що бізнесмен приховав вельми важливу інформацію від їхнього боса. Абсолютно випадково поруч знаходяться два тренованих агента, які оперативно розрулюють ситуацію. Виявляється, в Лондоні базується штаб-квартира міжнародного охоронного агентства “Авангард”. А директором цього MI6 на мінімалках є досвідчений китаєць Джекі Чан. Цього разу противником виступає організація “Полярні вовки”, які не полишають спроби викрасти важливого китайського бізнесмена. Навіть якщо для цього доведеться вдатися до важеля тиску у вигляді дочки бізнесмена, котра спокійно працює затятим захисником природи десь в Африці.

Хвацька і всесильна команда людей без суперздатностей рятує якщо не світ, то хоча би представника своєї нації. Хоча, можливо, що рятували і світ. Але тут залишається тільки гадати. Адже сюжет, як виявилося, не так вже й важливий. Він перенасичений кількістю не зовсім зрозумілих імен, картонних героїв, раптових поворотів, гегів і навіть локацій. Зрозуміти, що відбувається, буде дуже складно, якщо не записувати в зошит всі хоть трошки важливі сюжетні моменти. Але хто цим займатиметься в кінотеатрі за переглядом лайтового бойовика. Правильно, ніхто.

“Авангард” – це атракціон. Причому динамічний, що, звісно, заслуговує на похвалу. Динаміка задається ще на перших же 10 хвилинах фільму в сценах із викраденням китайського бізнесмена. Потім титри з іменами всіх головних акторів цього свята життя. Короткий перепочинок на розбір польотів у сюжеті і знову динаміка. Бійки, погоні, вибухи – всього стільки, що скаржитися приводу начебто немає. Але китайський шик виявився вельми сумнівним. “Авангард” надзвичайно штучне кіно, в яке не віриш.

Єдиним, хто міг би хоч якось врятувати всю історію, був Джекі Чан. Але актор дійсно виглядає як агент в костюмі-трійці на пенсії, якому вже у бійки лізти за статусом не годиться. А тому побачимо ми актора в дії, дай боже, хвилин п’ять від усієї картини. Звичайно, він краде всю увагу в ці моменти своїм коронним виразом обличчя і черговим виконанням шикарного трюку. Весь інший час фільму ми повинні спостерігати за його учнями. Молоді і жваві вони дійсно намагаються наслідувати свого майстра як у бойових мистецтвах, що виглядає чудово, так і в коронній міміці, що викликає більше нервовий сміх, ніж щирий. В підсумку можна сміливо сказати, що у проект Джекі Чана покликали тільки заради залучення уваги аудиторії і не більше. З одного боку – прекрасна тактика. Тонг відкриває нові горизонти для юних акторів, дає їм можливість показати себе. З іншого – хто всі ці люди для глядачів поза межами Китаю? Без сумнівів, на батьківщині їх прекрасно знають і цінують. Але для нас, наприклад, це ноунейми, які не особливо вражають. Мало просто показати гру м’язами. Бажано ще грати обличчям у фільмі. А зробити це надзвичайно важко в картині, де герої виконують функціонал простих іграшкових солдатиків.

Ідеальних і непереможних (ну, майже) героїв запхали ще й в ідеальну картинку з каталогу AliExpress. Стародавнє арабське містечко робили оптом, військові примочки і технології зі свіжих розробок найкращих декораторів, підвісне гніздо-спальня посеред Африки, як вишенька на торті. Єдине, що ще в Китаї не розробили – це максимально реалістичних левів і гієн, які не зжеруть акторів на знімальному майданчику. Взагалі, вони існують у складі ТОВ “Дика природа та її мешканці”. Але не для фільму “Авангард”, який вважав за краще тварин намалювати з нуля геть погано. Там начебто “Хижі пташки” скаржилися, що дорого. Ось творцям варто було звернутися до китайських колег – тоді б у Гарлі Квінн було б хоча би півтори хороших гієни.

Можна бомбитися і бомбити фільм нескінченно довго. Але робити цього не варто. Все написане вище більше служить меті підготувати людину, яка ризикне подивитися “Авангард”, не пред’являти до нього завищених очікувань. Після перегляду ви будете плакати від сміху. Фільм примудрився увібрати в себе все – стереотипи від американських блокбастерів і бойовиків, постановку бойових сцен а-ля “Боллівуд”, Китайський колорит у вигляді “капітана Китаю” і їхнього особливого, нетипового і незвичного нам гумору. Режисер Стенлі Тонг, який, напевно, фанат американських бойовиків, дійсно дуже намагався створити ще одну хорошу картину. Але явно перестарався в гонитві за ідеалом. “Авангард” – ідеальний фільм для якогось треш-огляду. А ще це відмінний фільм для перегляду у великій компанії людей з хорошим почуттям гумору.

Джерело