День Костянтина і Олени: історія свята і що не можна робити

3 червня християни відзначають день рівноапостольних царя Костянтина і матері його цариці Олени.

Про історію та традиції цього свята пише “Апостроф”.

Рівноапостольна цариця Олена, мати імператора Костянтина, прославилася дільністю з поширення християнства. За її підтримки в Єрусалимі було проведено розкопки та знайдено Гроб Господній та інші християнські реліквії.

Майбутнього правителя Римської імперії Костянтин цариця теж виховала у повазі до християнської релігії, тому коли в 306 році він став імператором Галлії та Британії, то насамперед проголосив в цих країнах свободу сповідання християнської віри.

В 313 році Костянтин видав Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році поширив його дію на всю Східну частину імперії. Після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито справляти свої релігійні обряди.

Традиції свята

Попри те, що офіційна церква в цей день віддає більшу шану рівноапостольному Костянтину Великому, у народному календарі в першу чергу згадують святу Олену. Імовірно це сталося через співзвуччя її імени зі льоном, покровителькою якого її вважали. Тому у цей день було заведено сіяти коноплю і льон.

Що не можна робити на Олену

На Олену заборонено заплітати коси. Як і в інші релігійні свята не можна пліткувати та лаятися.

Раніше “Апостроф” розповідав про традиції та заборони Дня Святої Трійці.

Джерело