Для Росії мир – це беззастережна капітуляція України, – Портніков

Читати новину: Російською

Якщо президент України Володимир Зеленський хоче зустрічатися з російським колегою Путіним, він, на думку МЗС РФ, повинен виконувати побажання Москви. Про це у своєму Telegram написав український журналіст, політичний оглядач Віталій Портніков, повідомляє Абзац.

Очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров заявив, що не очікує ніяких результатів від майбутньої віртуальної конференції міністрів закордонних справ країн “нормандського формату”. Цікаво в цьому випадку відповісти на питання – а навіщо взагалі Росія погодилася на проведення такої конференції?

Відповідь на нього можна знайти в роз’ясненнях того ж Лаврова, які він дав під час програми російського Першого каналу “Велика політика”. Міністр закордонних справ Росії підкреслив, що ні про який саміт керівників країн “нормандської четвірки” в Берліні не може бути й мови, поки Україна не буде виконувати домовленості, які досягнуті під час саміту в Парижі. Навіть не самі домовленості, а бажання Кремля, які Лавров називає домовленостями.

Проведення самітів “нормандської четвірки”, як відомо, є прекрасним засобом тиску на Володимира Зеленського. Недосвідчений український президент досі – якщо судити з його висловлювань у недавньому фільмі, присвяченому річниці перемоги на виборах голови держави, – вважає розморожування самітів своїм великим досягненням. Зеленський ніяк не може зрозуміти, що самітів не було не тому, що цього не прагнув Порошенко, а тому, що цього не бажав Путін. А Путін не бажав зустрічей тому, що для нього вони цікаві лише в разі готовності української сторони до капітуляції. Порошенко не хотів капітулювати – з ним не зустрічалися. Напередодні зустрічі в Парижі з’явилася надія на капітуляцію Зеленського – з ним зустрілися. Зеленський не став капітулювати – ні про які зустрічі й мови бути не може.

Якщо Зеленський хоче зустрічатися з Путіним – нехай навіть і в “нормандському форматі” – він повинен, на думку Лаврова, виконувати побажання Москви.

Перше – це, як не парадоксально, перестати розраховувати на “нормандський формат”. Лавров кілька разів обурено говорив про те, що Київ чомусь вважає цей формат “єдиним каналом по мінським домовленостям”. А який тоді є ще формат? А простий – прямі переговори Зеленського з “главами народних республік”, “діалог” Києва з маріонетковою владою. Саміт у “нормандському форматі”, за версією Лаврова, це зустріч, на якій Меркель, Макрон і Путін повинні погодитися з домовленостями Зеленського, Пасічника і Пушиліна. А нетямущі українці “вважають, що у них є Росія як країна-агресор, а Франція і Німеччина допомагають Україні змусити Росію виконати все те, що має виконувати сама Україна в прямому діалозі з Донецьком і Луганськом”. Лаврова це бісить.

Друге – внести до українського законодавства “особливий статус Донбасу на постійних засадах”. Це класична вимога Кремля – перетворити Україну на федерацію, дати можливість окупованим територіям диктувати всій країні вибір зовнішньополітичного вектора і моделі розвитку. Путін хоче, щоб Україною керували не з Києва, а зі Сталіно і Ворошиловграду, а маріонетки зі Сталіно і Ворошиловграду в усьому слухалися ляльководів із Москви.

Третя вимога – прибрати з переговорного процесу віцепрем’єр Олексія Резнікова, який “перетворив роботу в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи на “повний саботаж”. Тобто Резніков не допускає обговорення в Мінську конституційних змін за російським зразком і потребує модернізації самих Мінських угод. Тому його потрібно замінити переговірником, який буде влаштовувати Москву. Зауважимо, що Лавров жодного разу в негативному контексті не згадав главу Офісу президента України Андрія Єрмака, робота якого в Мінську вже привела до серії скандалів і непорозумінь.

Це – тільки початкові вимоги до Зеленського. Якщо він почне їх виконувати, з’являться нові. У будь-якому випадку потрібно розуміти просту річ: для Росії мир – це беззастережна капітуляція ворога. І поки Зеленський повністю і без усяких своїх умов не капітулює перед Путіним, не буде ані миру на Донбасі, ані результатів роботи в “нормандському форматі”.