Фільм на вихідні: Netflix представив Енолу Голмс – сестру Шерлока Голмса. І на це варто подивитися

Фільм на вихідні: Netflix представив Енолу Голмс – сестру Шерлока Голмса. І на це варто подивитися

Кадр з фільму “Енола Голмс”
Netflix

Якщо порівнювати, то ми могли б назвати “Енолу Голмс” ігровою адаптацією “Мулан” здорової людини. Чому? Читайте далі

У дні, коли на нас насувається сезон грипу, ускладнений коронавірусом, і великі студії йдуть на черговий раунд переносів своїх найважливіших проектів (цього року вже точно не буде жодної (!) прем’єри Marvel), виручити кіноманів поспішає Netflix. 23 вересня на сервісі був опублікований сімейний пригодницький фільм “Енола Голмс” – своєрідний спін-офф історії про сищика Шерлока Голмса. Картина з вельми зоряним кастом вже встигла стати хітом стримінга і викликати захват у критиків. Розповідаємо, чому варто один з найближчих вечорів присвятити цьому фільму і за що його можна назвати ігровою адаптацією “Мулан” здорової людини.

В основу пригодницького екшену ліг роман американської письменниці Ненсі Спрінгер “Справа про зниклого маркіза” з циклу “Таємниці Еноли Голмс”. Її задум полягав у тому, щоби поставити в центр історії, розказаної в антуражі вікторіанської Англії, дівчинку. Сполучене Королівство на стику 19 і 20 століть саме переживало розквіт суфражизму (руху за надання жінкам виборчого права), так що жіночий голос тут був дуже доречним. За основу Спрінгер взяла культові твори Артура Конан Дойла про Шерлока Голмса і відсунула геніального сищика в сторону, вивівши на передній план його молодшу сестру Енолу, а також їх вельми неординарну матір Юдорію, яких, власне і придумала для своїх творів. За два з шести романів циклу письменниця була удостоєна премії імені Едгара Аллана По.

Одного разу ці книжки потрапили на очі Пейдж Браун – старшій сестрі зірки серіалу “Дивні дива”, актриси Міллі Боббі Браун. Дівчат героїня дуже вразила і вони вирішили екранізувати її пригоди. Так і народився проект, який зрештою отримав своє місце на Netflix. Пейдж і Міллі, до слова, увійшли до команди продюсерів картини. Мабуть звідси і юнацький запал, властивий екранній історії.



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix

Дія “Еноли Голмс” відбувається у 1900 році. Ланцюг подій запускається, коли у день свого 16-ліття головна героїня прокидається і виявляє, що її мама безслідно зникла з родового маєтку, передавши їй через домробітницю лише невелику, але важливу для сюжету коробку з подарунками. Тепер Енолі належить знайомство з братами Майкрофтом і Шерлоком, які покинули будинок, коли вона була ще зовсім маленькою, і перше власне розслідування. Навіть два.

Основною глядацькою принадою фільму стала зіркова команда акторів, зайнята в проекті. Головну роль Браун зі зрозумілих причин зарезервувала за собою. До слова, впоралася із нею просто чудово. Виконати Юдорію Голмс запропонували самій Гелені Бонем Картер, тому що ексцентрична актриса підходила на цю роль ідеально. Хто ще зміг би так переконливо зіграти жінку, що наплювала на громадські порядки і правила, як не жінка, що плює на них в реальному житті?



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix

На декоративні ролі братів Еноли (ось ми і дожили до тих днів, коли таке можна сказати про чоловічих персонажів) покликали Генрі Кавілла (Шерлок) і Сема Клафліна (Майкрофт). Чому декоративні? Тому що прибери їх або заміни умовними Ніком і Майком, в сюжеті не зміниться майже нічого. Ну хіба що мірятися майстерністю сищика Енолі буде особливо ні з ким. Але це скоріше нюанс зі сфери мотивації персонажа, ніж сюжетний. А ось образ юного віконта Тьюксберрі – другого за значимістю героя картини – довірили 17-річному Луїсові Партриджу. Він вже світився на екрані в серіалі “Медічі” і другій частині “Пригод Паддінгтона”, але такої великої ролі в його кар’єрі ще не було. Партридж вразив продюсерів серйозним підходом до прослуховування і так опинився в компанії вельми іменитих колег.

Завдання написати для проекту сценарій довірили Джекові Торну – раніше він брав участь у роботі над скриптами таких серіалів як “Молокососи”, “Покидьки” і оригінальні британські “Безсоромні”. А в режисерське крісло посадили постановника майже всіх серій сенсаційної “Погані”, а також декількох епізодів трилера “Вбиваючи Єву”, володаря двох “Еммі” Гаррі Бредбіра. А у таких авторів із розумінням фактури, драйвом і гумором проблем виникнути не могло.



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix

І все ж, причім до цього всього нещодавня “Мулан”? Справа в тому, що обидва фільми експлуатують тематику жіночої сили. І команда Disney, і команда Netflix ставили перед собою завдання оспівати ту саму girl power, нехай і в різних жанрах і з різними підходами. Але перші переборщили з пафосом, недотягнули з мотивацією і за декларованої неангажованості дуже облажалися з політикою, тоді як “Енола Голмс ” всіх цих недоліків вийшла позбавленою. Навіть якщо десь і з’являється натяк на пафос, його збивають яким-небудь жартом або улюбленою режисерською фішкою Бредбіра – зламом четвертої стіни. Її він як слід відпрацював на “Погані” – по суті своїй дуже невеселому серіалі, який ці моменти прямого спілкування героїні з глядачем роблять гомерично смішними. Що стосується політики, то автори “Еноли Голмс” не просто не стали її уникати, а розіграли історію просто на політичній карті, вписавши сюжет боротьбу за всезагальне виборче право і показавши великими літерами на весь екран слово “фемінізм”. При цьому без того самого горезвісного пафосу і високопарних слів про паросток, що тягнеться до сонця. Зате з милими насмішками над обов’язковими пунктами жіночої гендерної соціалізації (ах, як Енола закочує очі, коли її запитують, чи вміє вона вишивати). Все це сприймається, як необхідна частина контексту. Ну і з мотивацією у героїнь все гаразд – Юдорія діє в дусі часу (знову повертаємося до пункту про політику), а Енола просто дочка своєї матері, яку змалечку привчали не сидіти на місці, коли можна що-небудь зробити самостійно.

Що стосується гумору в картині, то найчастіше тут жартують над гендерними стереотипами, і жартують забавно. У класичному сюжеті з порятунком принцеси героїв міняють місцями – він чекає, вона рятує; вікторіанській бабусі дозволяють прикрикнути на інспектора поліції: “Марні мужики!”, що в реальності було б немислимо; багато (можливо навіть забагато) вдаються до крос-дресингу і потішаються над тим, як у тренованих жіночих руках навіть звичайна кухонне начиння може стати грізною зброєю. І жарти ці не напружують, в них немає прямолінійної повчальності. Вони спочатку веселять, а потім, за бажання, змушують задуматися: але ж і правда в гетеросексуальній парі вона цілком може бути майстринею бойових мистецтв, а він – любителем квітів, вона – логічною, а він – емоційним, і від цього не виникатиме відчуття дисгармонії. Та навіть бездушного в оригінальному трактуванні Шерлока Голмса в картині показали дбайливим братом і гордим сином. Звісно, не всім таке трактування персонажа може припасти до душі, але що уже із сищиком в сучасній культурі не робили – переживе він і це.



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix



Кадр з фільму “Енола Голмс”


Netflix

Що можна віднести до відвертих недоліків “Еноли Голмс”? Наприклад, не найдосконалішу графіку. Місцями кадр очевидно зроблений на “зеленці”. Причиною тому невисокий бюджет картини приблизно у 20 мільйонів доларів (для порівняння в ту ж “Мулан” вбухали близько 200 мільйонів). Також кульмінаційна сцена виглядає трохи ходульною. З іншого боку, вона метафорично обігрує одну з основних думок картини – майбутнє невблаганне і настане все одно, як не чіпляйся за старі порядки. Трохи розчаровує і передбачуваність сюжету. Втім, це детектив – навряд чи б глядачів порадувало, якби заявлена на початку справа залишилася нерозкритою. Специфіка жанру. В цілому, не так вже й багато недоліків, враховуючи загальну легкість, забавність і осмисленість картини.

Так що на “Енолу Голмс” цілком варто витратити ті дві з невеличким години, які йде фільм. Особливо якщо у вас в родині підростають дівчатка. Наприклад, щоби дізнатися, що юних леді куди корисніше вчити прийомам джиу-джитсу, ніж вишивці. Хоча, за великим рахунком, одне іншому не заважає ніяк. А там, глядиш, і сиквел нагодиться. Принаймні, все до того йде. 

Джерело