Коронавірусна рулетка, або Чому отримати якісну освіту під час пандемії зможуть не всі?


Коронавірусна рулетка, або Чому отримати якісну освіту під час пандемії зможуть не всі?


112.ua

Минув тиждень з початку очного навчання в умовах пандемії коронавірусу в Україні. Про те як триватиме освітній процес на папері, говорили багато, а от чи все вдалось втілити на практиці, з’ясовував 112.ua

“Мені немає як залишити дитину вдома”, “Я не піду туди викладати, там безліч контактних”, “Не буде кому працювати, якщо ви підете на самоізоляцію” — ці цитати могли б стати тизером у майбутньому культового фільму про потуги навчання в українських школах під час карантину — “Маховик коронавірусу. Отримають якісну освіту лише найсильніші”. Так, можливість якісно навчатись у 2020-2021 навчальному році матимуть далеко не всі, але в цьому немає вини вчителів. Є “короновірусна рулетка”, але про це поговоримо трішки пізніше.

Як минула адаптація до навчання на карантині?

Новини за темою

Перше вересня лише для першачків, маски закривають посмішки батьків, обмежена комунікація з друзями з інших класів — так минув День знань для багатьох українських першокласників. Щодо самого освітнього процесу — все як і зазначалось раніше: одні школи визначають графік виходу на перерву, графік провітрювання приміщень, проводять уроки з інструктажу щодо правильного одягання та знімання масок, інші ділять клас на підгрупи та організовують уроки на вулиці.

Незалежно від обраного методу організації навчання у рамках запобігання поширення коронавірусної інфекції, більшість вчителів вже за кілька днів після початку освітнього процесу зазначають про адаптацію учнів та батьків до вимог висунутих пандемією.

“Адаптація минула швидко. Усі нормально сприйняли правила, пересуваються по школі у масках. Старші класи стараються не збиратись у групи, а от молодшим про це ще потрібно іноді нагадувати”, — говорить про навчання на карантині вчитель однієї зі шкіл Черкащини.

Про подібні успіхи адаптації зазначає і вчитель київського закладу, НВК “Ліцей № 157” Сергій Берендєєв: “Відгуки непогані, адже у нас в школі система доволі продумана: усі класи розведені по часу, поділені на підгрупи, діти мало між собою пересікаються, знаходяться в ізоляції. На випадок, якщо хтось захворів можна ізолювати один клас, бо не контактактував з іншими. Уроки поділені по часу в підгрупах, тобто, в одній з груп урок проводить вчитель, а в іншій — вчитель-асистент, і діти, можна сказати дистанційно, виконують те завдання, яке дав їм вчитель”.

Єдині вчителі та батьки і у думці щодо дієвості рекомендацій, які містить постанова головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка (далі — Постанова), що мала б врегулювати навчальний процес, проте на цей раз думка є категорично негативною.

Коронавірусу рекомендації не писані

Рекомендації, визначені Постановою почали “тріщати” по швах вже у перші дні навчання: у низці шкіл більшості областей України (рекорди б’ють Миколаївська та Київська) було виявлено випадки коронавірусу як у вчителів, так і в учнів.

“У нас буквально в перший же день в учня було виявлено коронавірус. При чому найцікавіше, що коли йому при вході здійснювали термометрію, то температура була нормальною – 36,4 градуси, потім вже помітили, що дитині погано і запропонували переміряти температуру вже звичайним градусником – показав 37,2 градуси”, — говорить Сергій Берендєєв.

За словами вчителя далі усе відбувалось відповідно до протоколу: дитину у масці відправили в ізолятор та викликали батьків. Найцікавіше трапилось далі – батьки звернулись до сімейного лікаря, той сказав, що у дитини відсутні будь-які симптоми, тож тест робити не потрібно: “Коли сім’я пішла до лікаря температури у дитини вже не було, тож медик сказав, що все добре і якщо температура не підніметься можна спокійно піти на навчання і ніяких тестів дитині робити не потрібно. Але батьки пішли у приватну клініку, зробили тест, який таки виявив коронавірус у дитини “.

Виникає питання: яка кількість таких дітей та вчителів можуть ходити безсимптомними і як це визначити, якщо термометрія, що вказана у Постанові не рятує. Так само немає чіткого визначення і щодо поняття “контактна особа”. До прикладу, у випадку з виявленням COVID-19 в учня Постановою визначено, що цілий клас разом із вчителем іде на самоізоляцію та у найближчі 2 тижні продовжує навчання дистанційно. Але вчителі дивуються: “Чому тоді ми не відправляємо на самоізоляцію півміста, адже діти йдуть на самоізоляцію додому, спілкуються там з батьками, батьки у свою чергу ходять на роботу і спілкуються там з колегами і т.д? Ланцюгова реакція”.

Через два тижні класи, які навчались на самоізоляції повинні будуть зробити тестування і якщо все добре знову вийти на очне навчання. У батьків виникає запитання: хто ці ПЛР-тести повинен оплачувати?

“Добре, ми назбираємо грошей, зробимо тест один раз і старшому і малій, він, наприклад, покаже, що коронавірус все ще не подолано, тому через два тижні потрібно буде робити ще кілька таких тестів. А якщо знову з класу хтось захворіє? Де мені знайти скільки коштів?”, — обурюється тато учениці 1 класу та учня 9 класу однієї зі шкіл Черкащини.

Новини за темою

Профспілки не раз піднімали питання, що якщо держава хоче стабільного навчання, то потрібно обов’язково робити ПЛР-тестування для учнів, хоча б раз на три дні, а вчителів ще й застрахувати.

З одного боку коронавірус, а з іншого голод: Що обрати вчителеві?

Не раз піднімалась і тема заробітної плати вчителів, як у контексті її збільшення за додаткове навантаження під час очного навчання в умовах пандемії, так і у контексті її зменшення — Міністерство освіти та науки хоче реформувати виплати освітянам, зменшити надбавки, через які вчителі вже виходили на Всеукраїнські акції.

Ба більше, оскільки у Постанові не прописаний алгоритм дій, що робити вчителеві, якщо він захворів — рішення перекладається на директорів шкіл. Натомість визначено, що усі особи, що мали контакт з хворим на коронавірус, щодо якого є підтверджений результат тесту, підлягають самоізоляції. Оплата лікарняного у такому випадку здійснюється не в повному обсязі (50%).

Варто зауважити, що цей контакт у більшості випадків відбуватиметься не між хворим та здоровим вчителем (у такому випадку відповідальність нестиме здоровий вчитель, адже знав наслідки порушення “карантинного” режиму у якому вчителі не можуть спілкуватись один з одним без маски та відстані у 1,5 м), а між вчителем та дитиною, у якої хвороба протікає безсимптомно.

“Ми (вчителі — ред.) не контактуємо один з одним взагалі, не сидимо в учительських, навіть педагогічна рада проводиться на вулиці з відстанню у 1,5 м одним від одного”, — говорить вчитель молодших класів.

Тож, виходить, що навіть якщо вчитель не винний у тому, що має піти на самоізоляцію, його оплата праці зменшується вдвічі. Виходом з ситуації може стати рішення адміністрації, відповідно до якого за вчителями збережеться заробітна плата у разі дистанційної роботи з дому.

“Якщо ж такі працівники за рішенням адміністрації закладу працюватимуть удома дистанційно та вестимуть уроки онлайн, замість оформлення та оплати лікарняного, їм має бути здійснена оплата праці в повному обсязі”, — зазначає голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь.

А от, що робити якщо вчитель захворів не по своїй вині, пішов на самоізоляцію і має погане самопочуття для проведення онлайн-уроків, не зрозуміло. Деякі вирішують звільнятись.

“Вже за перший тиждень навчання багато моїх колег з інших шкіл просто звільнились, бо не хочуть працювати в умовах мізерної зарплатні, а тим більше, ризикувати своїм життям через неї”, — говорить вчитель вищої категорії Сергій Берендєєв.

Цікаво що замість того аби виступити з роз’ясненнями та нарешті визначити алгоритм роботи шкіл в умовах карантину саме для вчителів, школи без попереджень відвідують перевірки, про що повідомляють самі вчителі: “За цей короткий проміжок часу прийшло багато перевірок, які представляючись батьками проникали у школу, після чого перевіряли вчителів на знання змісту Постанови №50 Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Чому хто отримає більш якісну освіту, вирішує удача та імунітет?

У Постанові головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка зазначалось, що якщо у класі захворіє хоча б одна дитина — весь клас відправиться на двотижневу самоізоляцію. Минув лише тиждень навчання, а у багатьох українських школах на самоізоляції перебувають одразу по 3-4 класи. Тут в гру і вступає “коронавірусна рулетка”: одним класам щастить, вони навчаються у традиційному режимі, а інші класи постійно виходять-заходять на самоізоляцію — усе це створює нерівні умови навчання дітей, їх підготовки до ЗНО та ДПА, які, до речі, діти здаватимуть в однакових умовах.

Новини за темою

“Потрібно або визнати, що коронавірус не страшніший за ГРВІ або Грип і поки не буде 20% захворювання так масштабно про це говорити ми не будемо, або ми говоримо про це, говоримо, що це серйозно і переходимо на інші форми навчання. Адже навчального року у нормальному режимі у нас не буде”, — говорить вчитель історії НВК “Ліцей № 157” Сергій Берендєєв.

Батьки також погоджуються з цією думкою, зазначаючи, що постійні розриви у переході на/поверненні з дистанційної освіти не дають їм чіткого розуміння про завтрашній день.

“Якщо клас завтра перейде на дистанційку, або навіть вся школа, що мені зробити? Я не можу день у день взяти вихідний, я маю працювати. То ж з ким мені залишити дитину, вона ще маленька, аби залишатися вдома самій”, — говорить мама учениці 2-А класу однієї зі шкіл Київщини.

***

Більше запитань ніж відповідей — саме так можна охарактеризувати перші тижні навчання в умовах карантину. Чи така система забезпечує насправді якісну освіту, поки важко сказати. Але, очевидно, що навіть у разі переходу на дистанційне навчання, проблем не стане менше, адже в Україні понад 6 тис. шкіл не мають підключення до інтернету. Як українській освіті виграти війну з коронавірусом, якщо на кожному полі битви (як очному, так і заочному) ми терпимо поразку? Питання, як завжди, риторичне.

Ірина Шостак

Джерело