Різдво по-григоріанськи: Головні атрибути і традиції

Світле свято Різдва Христового 25 грудня приходить у дім до християн західного обряду. Віднедавна (а саме з 2017 року) в Україні, як і ще у понад 100 країнах світу, цей день є державним святом


З відкритих джерел

У ніч з 24 на 25 грудня християни західного обряду (переважно католики і протестанти), серед яких чимало українців, починають відзначати світле свято Різдва Христового, або просто Різдво, – одне з найважливіших християнських свят, встановлене на честь народження у плоті Ісуса Христа від Пресвятої Діви Марії.

Історія свята

У християнській церкві з кінця II століття аж до IV століття події Різдва Христового згадувалися в день Богоявлення — 6 січня. Близько 200 року таку практику у своїх працях описав Климент Олександрійський.

Перші повідомлення про появу окремого свята Різдва і святкування його 25 грудня датуються серединою IV століття.

Зокрема, з Євангелія від Матвія і Луки випливає, що поява першої вечірньої зірки у ніч на 25 грудня знаменує народження Сина Божого.


Фото з відкритих джерел

Наводяться і самі подробиці цієї події:

У рік народження Ісуса за указом імператора Августа в Римській імперії, частиною якої була Іудея, проводився перепис населення. Для зручності переписувачів усім жителям краю було наказано з’явитися до міста свого народження.

Оскільки Святий Йосип був нащадком царя Давида, його малою батьківщиною вважався Віфлеєм. Туди він і вирушив разом із дружиною – Пресвятою Дівою Марією, яка саме в той час була вагітною.

Через наплив людей у місті подружжю не вдалося зупинитися в готелі, і вони були змушені шукати іншого притулку. Тієї самої миті підійшов термін пологів, тож маленький Ісус з’явився на світ у печері, де пастухи переховували худобу від негоди. 

Водночас згадується, що першими Ісусу прийшли вклонитися пастухи, яких про народження Спасителя сповістив Ангел. Потім до печери прибули волхви, яких направляла вже згадана зірка. Вони піднесли Ісусові дари — золото, ладан і смирну – не як немовляті, а як Царю.

Так, дату святкування Різдва Христового 25 грудня  встановлено на Третьому Вселенському соборі в 431 році, який відбувся в Ефесі.

Адвент

Попри те що суть Різдва у християн західного і східного обряду схожа, традиції його святкування трохи відрізняються. І ці відмінності не тільки в даті.

Святкуванню Різдва Христового в їхньому літургійному календарі передує особливий період – Адвент. Він починається завжди за чотири тижні до Різдва. Тобто цьогоріч стартував відлік 29 листопада.

Раніше в цей період католики і деякі протестанти дотримувалися строгого посту, однак сучасні правила цього не передбачають – Адвент вважається часом, який дається людині не для обмеження в їжі, а для посиленого покаяння.

Церква рекомендує використовувати його для таїнства сповіді, роздумів про прихід Христа на землю не тільки в Різдво, а й у Другому Пришесті.

Богослужіння кожної з чотирьох неділь Адвенту мають певну тематику: перше присвячене пришестю Христа наприкінці часів; друге і третє відображають перехід від Старого до Нового Завіту, в третю неділю особливо згадується служіння Івана Хрестителя; четверте присвячене євангельським подіям, що безпосередньо сталися перед Різдвом.

Також із цим періодом пов’язано кілька інших традицій.

Різдвяний вінок

Напевно, ви вже бачили щось подібне в супермаркетах. Це типова прикраса у формі вінка з гілок сосни, ялини або смереки, яку найчастіше закріплюють вертикально на стінах і дверях будинків, встановлюють на стіл або підвіконня.


Фото з відкритих джерел

На такому вінку розміщували традиційно чотири свічки, перша з них запалювалася в першу з чотирьох неділь Адвенту, друга – в другу і т. д. Додавання світла у вінку символізувало збільшуване очікування Різдва Христового, але потім до цього додалися значення, зумовлені круглою формою, символікою вінка, зеленню ялини, кольором свічки і декоративних стрічок.

Сьогодні різдвяний вінок із чотирма свічками асоціюється із земною кулею і чотирма сторонами світу, коло символізує вічне життя, яке дарує Воскресіння, зелень — колір життя, а свічки — світло, яке осяє все в Різдво.

Різдвяний календар

Другим незамінним атрибутом в період Адвенту є різдвяний календар – спеціальний календар, який, по суті, як і різдвяний вінок, вказує час, що залишається до свята Різдва.

Найчастіше такі календарі робляться як листівки чи картонні будиночки з віконцями, що відкриваються, де в кожному лежать цукерка, записка з побажаннями, витяг зі Святого Писання чи маленькі подаруночки. Вміст атрибута залежить більше від конкретної сім’ї і від того, для кого призначений календар.


Фото з відкритих джерел

Має різдвяний календар 24 дні, відлічуючи час з 1 по 24 грудня, коли святкується Різдво за григоріанським календарем.

Різдвяна ялинка

У період Адвенту християни західного обряду також вдома встановлюють різдвяну ялинку, яку наряджають дитячими виробами у формі ліхтариків і сердечок або ж придбаними іграшками. На її маківці встановлюють зірку як нагадування про Віфлеємську зірку.

Найчастіше такі дерева розміщуються в центрі вітальні, ідеально – не дуже далеко від каміна, на якому вішають шкарпетки, кількість яких дорівнює кількості членів сім’ї.


Фото з відкритих джерел

Пізніше саме в них або під ялинку має покласти свої подарунки Санта-Клаус, який так само, як святий Миколай чи Дід Мороз, приносить дітям подарунки.

Христові Ясла

Ще однією традицією в період Адвенту є встановлення ясел, або так званого вертепу. Вони потрібні для того, щоб у день самого свята в колі родини або друзів можна було відновити події Різдва Христового.


Фото з відкритих джерел

Вважається, що під час розігрування сцени появи на світ Сина Божого Віфлеєм входить у будинки та церкви і стає ближчим і зрозумілішим у сьогоденні.

Традиції напередодні Різдва

Адвент традиційно завершує Святий Вечір. Так заведено називати день перед днем Різдва Христового, тобто 24 грудня.

Головною особливістю цього дня є строгий піст. Раніше цього дня дозволялося їсти тільки сочиво (звідси і назва – “сочельник”) – зерна ячменю або пшениці, які відварюють у воді і приправляють медом для смаку.


Фото з відкритих джерел

Але згодом меню розширилося, і на різдвяному столі з’явилися інші пісні страви. Серед них обов’язково повинні бути яблука, овочеві салати та інші овочі, мед, родзинки, горіхи, селера. Оскільки все це – символи удачі, достатку і здоров’я.

Також обов’язковою стравою на столі має бути риба.

Крім цього, у Святвечір все ще можуть сповідатися ті, хто не встиг цього зробити раніше. Церква цього дня відкрита з раннього ранку і не закривається.

Святкування Різдва Христового

Безпосередньо в день Різдва Христового у церкві служать три особливі літургії – нічну месу, месу на зорі та денну месу. Тобто святкування Різдва Христового відбувається тричі – як народження Слова від Бога-Отця (вночі), Бога-Сина від Пресвятої Діви Марії (на світанку) і народження Бога у душі віруючого (вдень).

Крім цього, в ніч на 25 грудня до християн західного обряду приходить вже згаданий нами Санта-Клаус.


Фото з відкритих джерел

Для дітей є звичай залишати на столику у вітальні склянку молока і тарілочку з мигдальним печивом. Нібито це улюблена їжа Санти, і його неодмінно потрібно нагодувати після довгої дороги.

Вночі, коли діти засинають, батьки відкривають кватирку, надкушують печиво і надпивають молоко.

Вранці дитина насамперед підбігає до столика і дивиться, був Санта чи ні. Якщо печиво надкусане, а молоко випите – можна сміливо бігти і шукати під ялинкою подарунки, а в спеціальних шкарпетках – солодощі та фрукти.

Також цього дня розігрується сцена народження Ісуса Христа, для якої до цього встановлюються спеціальні ясла.

Ближче до вечора заведено збиратися всією сім’єю на другу різдвяну трапезу. Цього разу на стіл ставлять найрізноманітніші страви, серед яких головною є запечена індичка або качка.

Прикметно, за різдвяним столом завжди залишається одне порожнє місце: хто б не прийшов у дім – він буде бажаним і дорогим гостем.

Крім цього, заведено співати колядки та щедрівки – різдвяні пісні з побажаннями добра і достатку. 

Октава Різдва Христового

Важливо, що свято Різдва Христового у західних християн не закінчується 25 грудня – його святкують вісім днів. Тобто з 25 по 1 січня. У цей період католики і деякі протестанти згадують своїх святих – його називають Октавою Різдва.


Фото з відкритих джерел

Зокрема, 26 грудня християни західного обряду відзначають свято святого мученика Стефана, 27 грудня вшановується пам’ять святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня — Невинних Немовлят Віфлеємських.

У неділю, що випадає на один із днів з 26 по 31 грудня, або 30 грудня, якщо цього місяця на ці дні не випадає неділя, відзначається свято святої родини – Дитятка Ісуса, Пресвятої Діви Марії та Святого Йосипа.

1 січня святкують Торжество Пресвятої Богородиці.

Джерело