Трохи додадуть грошей і роздадуть таблетки від депресії. Як поміняють медреформу Супрун з 1 липня

Питання з медреформою Супрун, другий етап якої в Україні стартував з 1 квітня і за кілька місяців буквально поставив лікарні на грань виживання, може вирішитися вже 1 липня.

Нагадаємо, раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов, і президент Володимир Зеленський обіцяли зупинити і “виправити” реформу. Але на практиці нічого не змінювалося. А в меморандумі з МВФ прописана готовність української влади продовжувати реформу. Втім, схоже, влада знайшли компромісний варіант. З 1 липня і до кінця року лікарні переведуть на так зване “перехідний фінансування”, яке буде більшим, ніж за реформи, але поки незрозуміло, наскільки саме.

У проекті постанови Моз конкретні цифри не прораховані. Але, судячи з усього, вистачить рівно на те, щоб лікарні не почали закриватися і звільняти медиків.

Також у Моз збираються перерахувати тарифи на лікування, але теж дуже вибірково – тільки за інфарктів, інсультів і “Швидкої”. При цьому нові цінники, за словами лікарів, все одно занижені. Тобто пацієнтам все одно доведеться доплачувати, просто трохи менше.

Поки неясно, де на все це візьмуть гроші, а знадобиться до 100 млрд. Але головна інтрига – що буде з реформою далі. З 2021 року її, судячи з усього, активно відновлять і навіть розширять. Нацслужба здоров’я вже підготувала свої пропозиції на цей рахунок. “Країна” розбиралася, як будуть лікувати українців. Перерахували інфаркти, інсульти та “швидку” днями Моз виставив на громадське обговорення проект урядової постанови про зміни у программму медичних гарантій. Нововведень кілька.

По-перше, якщо проект ухвалять, вже з 1 липня цього року помітно збільшаться тарифи, за якими оплачує лікування НСЗУ. Правда, тільки за кількома напрямками. По екстреної допомоги тариф пропонується збільшити з нинішніх 116,6 гривень до 163,9 гривень на людину, тобто більше ніж на 40%. По гострих інсультів замість нинішніх 19,3 тисяч гривень будуть платити майже 27 тисяч. За інфарктів тариф повинен збільшитися з 16 тисяч до 30,1 тисячі, тобто майже вдвічі. Інші тарифи поки залишаються колишніми.

Лікарі скаржаться, що розцінки сильно занижені, за деякими напрямками в два рази і більше. “Скажімо, з психіатричної допомоги тариф НСЗУ – близько 7,4 тисячі гривень, а за фактом лікування коштує не менше 16,4 тисяч”, – говорить голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський. Медики кажуть, що і нові, підвищені, тарифи теж далеко від реальних цифр. “Як може лікування інфаркту коштувати 30 тисяч, якщо тільки за стент потрібно заплатити більше 22 тисяч.

В реальності вартість лікування інфаркту може доходити до 200 тисяч гривень”, – каже головний лікар Дніпропетровської обласної реабілітаційної лікарні Інеса Шевченко. “Тарифи залишаються економічно необґрунтованими. Їх збільшили “зі стелі” – немає прорахунку за складовими (медикаменти, харчування і утримання пацієнта в стаціонарі, оплата праці лікаря та ін)”, – вважає голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко. “Це як м’ятна цукерка перед смертю, тільки видимість перегляду тарифів. Навіть після збільшення розцінки в частині оплати праці занижені в 2,5-3 рази.

А з фармацевтичної складової (за ліки – Ред.) і видатковими матеріалами реальні тарифи взагалі обґрунтувати неможливо, так як немає національних стандартів і досі нічого не зроблено, щоб вони з’явилися”, – додав заступник голови правління Українського медичного товариства Костянтин Надутий. Тобто збільшення тарифів означає лише те, що пацієнтам доведеться доплачувати зі своєї кишені трохи менше. З того ж інфаркту, якщо держава заплатить 30 тисяч, а хворому все одно доведеться докласти ще до 170 тисяч (якщо випадок нескладний, сума може бути меншою). До кінця року – “напівреформа” По-друге, обіцяють змінити загальну систему фінансування медустанов. Як і зараз, це буде якась глобальна ставка плюс плата за кожен пролікований випадок.

Але розмір глобальної ставки переглянуть. За чинною схемою, на цей рік лікарням заплановано фінансування в розмірі субвенції 2018 року по низхідній – кілька місяців 100%, потім 75%, після чого цифра зменшується до 60%. Що, власне, вже спровокувало дефіцит коштів. Адже з 2018 року підвищилися мінімальні зарплати, комуналка, подорожчали ліки та ін. У новому проекті пропонується так званий “перехідний фінансування”. Воно буде діяти з 1 липня і до кінця 2020 року. Конкретні суми пропонується вираховувати за спеціальною формулою, у якій будуть враховувати фінансування у першому кварталі цього року (тобто до другого етапу реформи), оплати за договорами з НСЗУ і коефіцієнт трансформації (тобто як медустанови автономизируются і переходять на новий формат роботи, що визначить спеціальний моніторинг). Аж до вересня лікарням будуть платити 100% глобальної ставки, а в останній квартал цього року – на 90%. “Поки складно точно порахувати, наскільки збільшиться фінансування, так і по кожній медустанові показник буде різним.

Крім того, оплата в першому кварталі 2020 року, на яку будуть рівнятися, теж вважалася дефіцитною. Наприклад, для Києва субвенція становила близько 1,1 млрд гривень, але місто ще доповідав зі свого бюджету. Але в будь-якому разі це краще, ніж діюча схема, за якою лікарням не вистачає навіть на зарплати”, – говорить Сергій Кубанський. Як зазначено в пояснювальній записці до проекту, “перехідний фінансування” допоможе медустановам за півроку, що залишилися адаптуватися до нових умов роботи. Тобто з 2021 року все знову поміняється, і вже розпочата реформа продовжиться. Крім того, незрозуміло, наскільки саме збільшать фінансування за новою схемою.

У проекті зазначено, що будуть потрібні додаткові бюджетні кошти, але сума не уточнюється, як і джерела фінансування. За словами Кубанського, потрібно додатково близько 100 млрд. “Лікарі не годуватимуть своїх дітей одними лише оплесками. Суспільне визнання заслуг медиків – це, звичайно, добре, але потрібно подумати і про матеріальне. Незрозуміло, на які гроші збираються виконувати обіцянки щодо збільшення зарплат медикам на 50%”, – зазначає Сергій Кубанський. У НСЗУ, до яких вже зайшов на узгодження цей проект, зазначають, що “є занепокоєння – за рахунок чого буде йти збільшення фінансування”. “Якщо за рахунок коронавирусного фонду, то тут потрібно бути дуже обережними, так як ще незрозуміло, як буде розвиватися епідемія і скільки коштів знадобиться на боротьбу з нею”, – сказала глава Нацслужбы здоров’я Оксана Мовчан.

Тобто обіцяні рішення Моз щодо відстрочення реформи повністю проблему фінансування лікарень все одно не вирішують, просто трохи виправлять ситуацію. Лікарні, замість того щоб закриватися і звільняти медиків, отримали шанс залишитися на плаву ще на півроку, хоча і будуть всі ці місяці працювати на виживання. Влада отримує можливість закрити хвору тему до місцевих виборів. “У нас всі холодильники забиті замороженою картоплею” Незважаючи на далеко не ідеальний варіант “зупинки медреформи”, лікарі вже рахують дні до 1 липня. “Сподіваємося, що все ж таки змінять систему фінансування, тому що те, що діється зараз, – це просто катастрофа. У медиків різко впали зарплати. Я, як головний лікар, отримувала раніше до 12 тисяч гривень, у квітні – 6,3 тисячі, у травні – 9 тисяч. Те ж саме у всіх наших лікарів і медсестер – просідання по зарплатах в 1,5-2 рази. Наш зарплатний фонд – 1,4 млн гривень, а все фінансування, яке нам нарахувала Нацслужба здоров’я, – 1,2 млн. тобто не вистачає навіть на зарплати”, – розповіла нам Інеса Шевченко. За словами Сергія Кубанського, в Києві лікарні, які не встигли автономизироваться, взагалі не платять зарплати медикам.

Це, наприклад, лікарня №14, фізіотерапевтична лікарня Шевченківського району, міський перинатальний центр, Центр мікрохірургії ока та інші. “За останніми двома Кабмін вже прийняв окреме рішення, щоб вони могли укласти договори з НСЗУ, а пізніше закінчити автономизацию. Але поки підуть гроші, може пройти ще пару місяців. За іншим лікарням питання поки відкрите”, – говорить Кубанський. З лікуванням пацієнтів ситуація не краще. “Лікарні використовують ті запаси ліків і продуктів, які встигли придбати до 1 квітня. Але вони вже закінчуються”, – говорить Кубанський. “Ми три останні місяці були в просте, тому зайнялися заготовками.

Овочі, які закупили ще до 1 квітня, пассировали, і морозили. У нас зараз всі холодильники набиті замороженою картоплею. Є якийсь запас продуктів тривалого зберігання. Цього вистачить на місяць-півтора. Якщо до того часу схему фінансування не поміняють, пацієнти залишаться без харчування або будуть платити. Те ж саме з ліками”, — каже Інеса Шевченко. Тобто, якщо пропозиція Моз затвердять, лікарні зможуть забезпечити людям хоча б мінімум – палату, харчування, найнеобхідніші ліки. Зрозуміло, що доведеться доплачувати, але менше, ніж якщо все залишиться як є. Що буде з реформою далі?

Головна інтрига – що буде з медреформою далі. “Країна” вже писала, що в меморандумі з МВФ українська влада прописали продовження реформи. НСЗУ залишається головним розпорядником коштів, медичні закупівлі будуть і далі займатися міжнародні організації. Плюс згадується поняття сооплаты за медичні послуги, тобто фактично відкрито зізнається, що медицина у нас стає платною. Нацслужба здоров’я вже розробила бюджетну декларацію за медреформе на 2021 рік.

Ось основні її параметри:

  1. Пропонується виділити на програму медичних гарантій 240 млрд гривень (в цьому році – трохи більше 100 млрд) плюс ще 67 млрд на лікування коронавіруса, тобто всього понад 300 млрд, що складає близько 6% ВВП. Тобто, як видно, заплановано істотне зростання медичного бюджету. При цьому немає ніяких гарантій, природно, що ці побажання будуть враховані. Але сам закладений обсяг дає уявлення про те, яка приблизно реальна потребу української медицини у засобах.
  2. Планується нова схема лікування туберкульозу. Після виписки з лікарні пацієнт продовжить лікуватися амбулаторно, під контролем сімейного лікаря. “Сімейний лікар буде стежити за прийманням ліків і станом хворого. Так роблять у багатьох країнах”, – пояснили в НСЗУ. Правда, при цьому незрозуміло, чи враховані в новому пакеті особливості лікування туберкульозу саме в наших умовах. Адже в Україні туберкульоз – хвороба скоріше соціальна. З таким діагнозом багато людей, які живуть в буквальному сенсі на вулиці. Як сімейний лікар змусить їх вчасно приймати препарати і правильно харчуватися – велике питання. Але сам принцип “туберкульозного пакету” підтверджує, що курс на закриття туберкульозних лікарень буде продовжений.
  3. З’явиться “мобільна психіатрична допомога”. Принцип, як і у випадку з туберкульозом, – стаціонар по мінімуму, основне лікування на дому. Проблеми ті ж – закриття психіатричних диспансерів та психічно хворі на вулицях. “Головне, щоб така “мобільна допомога” не спровокувала таких випадків, як нещодавно сталася у Володарці, коли психічно хворий чоловік вбив лікаря”, – говорить Кубанський.
  4. Розвиток медичної реабілітації. “Це новий пакет. До нього увійде реабілітація пацієнтів після інфарктів та інсультів, операцій, онкологічних захворювань”, – пояснили в НСЗУ.
  5. Доплати для медиків екстреної допомоги за “правильні маршрути”. Якщо “швидка” одразу буде везти пацієнтів з інфарктами та інсультами в лікарні, визначені НСЗУ як профільні з цим хвороб, лікарів будуть нараховуватися підвищувальні коефіцієнти (поки невідомо, які саме). Тобто бригади “швидкої” фінансово зацікавлять везти пацієнтів в “потрібні” лікарні, а непрофільні в підсумку будуть відрізані від лікування (і фінансування) за такими діагнозами.
  6. Розширення програми “Доступні ліки”. Зараз за програмою компенсується вартість медикаментів для лікування гіпертонії, цукрового діабету та бронхіальної астми. З 2021 року в НСЗУ обіцяють українцям безкоштовні ліки для лікування після інфарктів і інсультів (додаткове фінансування – 300 млн гривень на рік), шизофренії, депресії, невротичних розладів, епілепсії (на що виділять близько 600 млн).
  7. Підвищення тарифів по онкології та паліативної допомоги (поки неясно, як саме). “Ми подали пропозиції щодо медгарантиям в Моз. Але, якими будуть підсумкові цифри, залежить від позиції ряду міністерств, у тому числі Мінфіну і парламенту”, – кажуть у НСЗУ. Втім, той факт, що в кризовому бюджеті – 2021 фінансування медицини збільшать відразу до 6% ВВП (тобто більше ніж удвічі), вже зараз викликає великі сумніви. “Цифра завідомо фантастична, хоча і приємна медичному співтовариству і пацієнтам. А якщо грошей буде мало, то реформа в підсумку закінчиться крахом української медицини, просто з відстрочкою на півроку”, – резюмував Надутий. Країна