Венедіктова про “Роттердам+”: Цією справою має займатися новий очільник САП

Генпрокурор Ірина Венедіктова заявила, що майбутній голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури має займатися справою “Роттердам+”.

Про це вона сказала під час звіту у Раді, відповідаючи на питання нардепів, передає Укрінформ.

“Стосовно справи “Роттердам+”. Справа розслідується детективами НАБУ при процесуальному керівництві прокурорів САП.

Я дуже поважаю антикорупційну інфраструктуру і дуже поважаю їхню незалежність. І коли там строки досудового слідства або закінчені, або залишився один день (до їх закінчення – ред.)… Вибачте, я вважаю, що цією справою має займатися безпосередньо новий очільник САП, який зможе передивитися матеріали, передивитися процесуальні рішення всіх і зрозуміти, яким чином діяти і як правильно формувати групу (прокурорів у справі – прим. Абзацу)”, – заявила Венедіктова.

За словами генпрокурора, раніше ВАКС двічі відповів на запитання, чи можна змінювати групу прокурорів у справі.

“Тому я не хочу жодним чином впливати, з одного боку, з іншого боку – нести потім відповідальність за ті вироки, які може прийняти суд у цій справі. Ця справа належить виключно антикорупційній інфраструктурі, я вважаю”, – додала вона.

Нагадаємо:

На посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури претендують 127 кандидатів. Генпрокурор Ірина Венедіктова заявила, що “попри масові правові розбіжності у діях детективів НАБУ і САП”, вона ухвалила рішення провести службову перевірку прокурора САП Віталія Пономаренка, який двічі закривав справу “Роттердам+”.

В.о. керівника САП Максим Грищук 25 січня відновив розслідування у справі “Роттердам+”, НАБУ вкотре закликало генпрокурора Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів, що здійснюють процесуальний нагляд у справі.

Раніше повідомлялось, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вдруге закрив справу “Роттердам+”

Антимонопольний комітет закрив справу за ознаками порушення НКРЕКП законодавства про захист економічної конкуренції щодо розрахунку у 2016-2017 роках ринкової ціни електроенергії (справа “Роттердам+” – ред.) через недоведеність порушення.

НАБУ у рамках справи “Роттердам+” опублікувало фрагмент перехопленої розмови (березень-квітень 2020) топменеджера ДТЕК та іноземної особи про жінку-кандидата на посаду глави Міненерго (згодом т.в.о. призначили Ольгу Буславець, – прим. Абзацу).

Група компаній “ДТЕК” Ріната Ахметова назвала заяву НАБУ про записи розмови одного з топ-менеджерів ДТЕК “політично мотивованою провокацією, яка не має ні найменшого відношення до справи “Роттердам+”.

Національне антикорупційне бюро і САП безрезультатно просили Офіс генпрокурора замінити керівника групи прокурорів у розслідування справи “Роттердам+”, справу зупинено, вивчаються матеріали, заявили в НАБУ і САП.

2 грудня НАБУ зазначало, що ОГП відмовляється змінити прокурора в справі “Роттердам+”, попри його “неодноразове намагання закрити справу й унеможливити публічний судовий розгляд протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів”.

В ОГП на це відповіли, що після прийняття прокурором рішення про закриття справи “Роттердам+” виникла низка питань щодо ефективності слідства.

У серпні 2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи “Роттердам+”. У жовтні Вищий антикорупційний суд поновив справу.

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою “вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну”.

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне “Центренерго”, стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв’язку з переходом України на новий ринок електроенергії.

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі “Роттердам+” повідомили про підозру шістьом особам, зокрема ексголові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському.

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану “формулу Роттердам+”.

Джерело