Які свята відзначаються 23 червня

Ми склали добірку свят, які відзначають 23 червня.

Тимофієв день

В цей день Православна церква вшановує священномученика Тимофія, який служив у 4 столітті єпископом у місті Пруссе область Віфанія).

За свою духовну чистоту і праведний спосіб життя він отримав від Господа дар чудотворення і багатьох язичників навернув до віри Христової. Імператор Юліан Відступник, жорстоко переслідував християн, дізнався про Тимофія Прусському і дав його до в’язниці, але і там святитель продовжував проповідувати.

Попри численні заборони Юліана, Тимофій продовжував поширювати християнську віру — вже серед в’язнів, які ділили з ним тюремну камеру, а також людей, що приходили до вікон в’язниці. Тоді імператор наказав обезголовити єпископа. Згодом мощі Тимофія Пруського були перенесені в Константинополь, а в його гробниці почали звершуватися чудеса.

У народі святого Тимофія шанували, зокрема, за те, що в його день траплялися різного роду ознаки. Ознаки ці віщували, в основному, погане — але тим важливіше вони були для людей, які отримували можливість підготуватися до неприємних подій.

Будь-яка дрібниця, на який інший день ніхто б не звернув уваги, на Тимофія набував пророче значення.

  • Якщо у цей день по гімну вервечками бігали миші — це обіцяло голодний рік. Якщо по полях вранці бродили зграї вовків — до загибелі худоби.
  • Якщо ворони зграєю летіли з-за лісу — це означало, що буде повальний мор людей.
  • Якщо Мати Сира Земля стогне — до пожежі.
  • А якщо хто-небудь побачить у небі вогняного змія — бути війні.

У народі говорили: “Тимофійські ознаки грозою загрожують”, — і щасливим називали те село, де ні одній людині нічого не привиділося у цей день.

Міжнародний Олімпійський день

Щорічно 23 червня у всьому світі відзначається Міжнародний Олімпійський день (International Olympic Day), в пам’ять про відродження олімпійського руху в його сучасному вигляді. Ідея про встановлення спеціального святкового дня, присвяченого олімпійського руху в усьому світі, і який дозволив би розповісти людям про основні олімпійських принципах, вперше прозвучала на 41-й сесії Міжнародного олімпійського комітету (МОК) в Стокгольмі в 1947 році, а ще через рік на 42-й сесії МОК в Санкт-Моріці цей проєкт був схвалений офіційно.

Міжнародний атлетичний конгрес з проблем фізичного виховання

У червні 1894 року в Парижі в якому брали участь представники 12 країн. 23 червня свою доповідь представив ентузіаст відродження олімпійського руху барон П’єр де Кубертен.

У ньому він познайомив присутніх з розробленими їм організаційними основами Олімпійських ігор. Конгрес схвалив пропозицію барона П’єра де Кубертена відродити традицію давньогрецьких олімпіад з тим, щоб раз на чотири роки проводити “змагальні ігри з запрошенням до участі в них всіх народів”.

Саме ця пам’ятна дата була вибрана для святкування Міжнародного Олімпійського дня, а його метою стала пропаганда спорту в усьому світі й залучення в спортивний рух всіх бажаючих незалежно від віку, статі чи спортивних навичок і здібностей.

Міжнародний день вдів

Щорічно 23 червня, починаючи з 2011 року, світова спільнота відзначає Міжнародний день вдів (International Widow’s Day). Ця дата дає можливість приділити увагу важкого становища жінок і дітей, які залишилися без чоловічої опори.

До цього закликає резолюція Генеральної асамблеї ООН (A/RES/65/189), що вийшла в грудні 2010 року і закріпила за 23 червня статус міжнародного дня. За даними Організації Об’єднаних Націй, сьогодні загальна кількість вдів у світі становить близько 258 мільйонів жінок, при цьому кожна десята жінка живе в умовах крайньої бідності.

Дуже багато вдів проживає в країнах, де вирують збройні конфлікти; їх становище особливо важко: вони втрачають чоловіків у молодому віці, при цьому змушені виховувати дітей в умовах бойових дій та без будь-якої підтримки зі сторони.

Ситуація ускладнюється тим, що у багатьох країнах статус жінки є похідним від статусу її чоловіка, і, овдовівши, вона може втратити все — аж до елементарних засобів до існування. Є держави, де вдови не мають доступу до спадщини, позбавлені права на зайнятість, не можуть вважатися повноцінними членами суспільства.

Вдів нерідко виганяють з власного будинку і піддають фізичного насильства, а іноді вбивають, навіть члени власної родини. І щоб відновити громадський статус, вдові доводиться виходити заміж за одного з родичів чоловіка, нерідко проти волі.

Для багатьох втрата чоловіка стає лише першим ударом у великій кількості випробувань. У багатьох країнах вдівство є тавром ганьби й розглядається як безчестя. У деяких культурах вдів вважають проклятим і асоціюють з чаклунством.

Внаслідок таких помилкових уявлень вдови піддаються остракізму, утисків і ще більш жахливим формам насильства. Наприклад, за даними дослідження, проведеного організацією “ХелпЭйдж Інтернешнл”, встановлено, що в Танзанії сотні літніх жінок, в основному вдів, були вбиті за звинуваченням у чаклунстві.