ЄС погодив санкції за кібератаки на німецький бундестаг

У ЄС припускають, що кібератака на німецький бундестаг, ймовірно зроблена з Росії


Открытый источник

У Євросоюзі погодили санкції за кібератаки на німецький бундестаг, ймовірно зробленої з Росії. Посли домовилися ввести візові заборони щодо двох фізичних осіб і заблокувати їх рахунки на території Євросоюзу, повідомило агентство AFP.

“Євросоюз запустив процедуру введення санкцій через кібератаку на німецький бундестаг, ймовірно зробленої з Росії в 2015 році”, – йдеться в повідомленні.

Відзначається, що посли 27 країн – членів ЄС в середу, 7 жовтня, домовилися ввести візові заборони щодо двох фізичних осіб і заблокувати їх рахунки на території Євросоюзу.

Однак інформація про осіб і громадянство підданих санкціям людей буде оприлюднена тільки після вступу штрафних заходів в силу. За даними AFP, в списку санкцій присутня також одна організація. Остаточне рішення з приводу введення штрафних заходів повинні затвердити уряди країн-членів Євросоюзу.

Нагадаємо, кібератака на німецький бундестаг в травні 2015 року паралізувала IT-інфраструктуру парламенту ФРН, бундестаг довелося повністю відключити від інтернету на кілька днів. Канцлер ФРН Ангела Меркель у травні 2020 року поклала відповідальність за те, що трапилося на Росію.

За повідомленнями ЗМІ, німецькі слідчі зробили висновок, що атака могла виходити від одного з агентів російського ГРУ. У зв’язку з цим Федеральна прокуратура ФРН 5 травня видала ордер на арешт громадянина Росії Дмитра Бадіна. Москва категорично відкинула причетність до кібератак на німецький бундестаг.

Євросоюз минулого року ввів власний режим санкцій для захисту ЄС і країн — членів цієї організації від зростаючого числа кібератак. Вперше цей режим був задіяний в липні, коли Євросоюз ввів санкції проти чотирьох співробітників ГРУ за спробу кібератаки на штаб-квартиру Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) в Гаазі в 2018 році.

Санкції ЄС були також введені проти двох китайців і одного північнокорейської фірми за кібератаки на багатонаціональні компанії з метою розкрадання конфіденційної інформації ділового характеру.

Джерело